Кейс: Як працює розширена відповідальність виробника

На прикладі найбільшої PRO[1] організації провінції Онтаріо (Канада)

Записано з розмови з Олексієм Панченком, Software Delivery Director, ELEKS

Що таке РВВ?

Розширена відповідальність виробника (РВВ) — це ефективний і водночас ощадливий інструмент управління відходами. Він полягає у тому, що виробники відповідають за свою продукцію навіть після того як продукція була використана, відслужила свій термін, стала непотрібною споживачеві, тощо. Ця відповідальність включає зокрема збір, сортування та підготовку продукції для подальшої переробки чи відновлення.

На сьогодні, в Європі 30 країн імплементували РВВ в своє законодавство та встановили галузеві РВВ. В деяких з цих країн, схема досягла вражаючих результатів, в основному завдяки чіткому законодавству в парі зі справжньою кооперацією усіх гравців та учасників, що залучені до ланцюга управління відходами. Ці гравці включають і уряд, і місцеві органи влади, і організації управління відходами.

У цьому матеріалі розглянемо практичний кейс РВВ на прикладі інформаційної системи, розробленої ІТ-компанією ELEKS для канадської PRO компанії. Мова йтиме про галузь збору та переробки використаних автомобільних шин у Канаді, провінція Онтаріо.

Передумови

У 2019 році система нормативів і регулювання ринку продажу, переробки і утилізації шин у Канаді змінилась. До 2018 року включно використовувалась Stewardship model, при якій існувала компанія монополіст Ontario Tire Stewardship – OTS, яка повністю займалась збором і подальшою переробкою шин.

Компанії, які виготовляли шини на території Канади, а також імпортували в Канаду шини чи автомобілі, сплачували 3,5 – 5,5 доларів за шину середнього розміру державі, яка в подальшому фінансувала діяльність компанії OTS. OTS у свою чергу збирала і переробляла шини або ж вивозила на полігони. При цьому, не було встановлено норм, який відсоток шин мало бути перероблено. Компанія користувалась монопольним становищем, що призводило до зростання цін та операційної неефективності.

З 1 січня 2019 року вступив в силу Акт Resource Recovery and Circular Economy Act (RRCEA), який почав регулювати питання переробки та циркулярної економіки відходів, у тому числі шин (Регулювання щодо обігу шин).

Після цього OTS за декілька місяців згорнула свою діяльність і натомість була впроваджена модель IPR – Individual Producer Responsibility: виробники шин, автомобільні дилери, продавці шин стали відповідальними за те, що мінімум 85% які вони виготовляють/завозять/продають має бути перероблена – не на звалищах, не спалені, а саме перероблені.

І так виникла потреба у гравці, який буде цим займатись. В результаті цих нововведень на ринку виникли такі організації як Producer Responsibility Organization – це компанії-посередники, які зайняли свою нішу між виробниками/дилерами шин, беручи на себе їхнє зобов’язання переробки 85% шин, і тими компаніями, які займаються збором, логістикою та переробкою шин з подальшим виготовленням продуктів з гумової крихти.

Компанія, про яку йде мова, є однією з таких компаній-посередників, які стали найбільшим гравцем у секторі Producer Responsibility Organization, в тому числі завдяки автоматизованій платформі – рішенню, яке розробила компанія ELEKS.

Як працює схема розширеної відповідальності виробника?

Компанії, які завозять шини , мають щокварталу здавати звіти скільки тон завезено і скільки використаних шин перероблено. Якщо компанії не надають цих даних – попадають під аудит і штрафні санкції.

В провінції Онтаріо налічується близько 6500 пунктів прийому вторинної сировини, куди кожен може привезти і безкоштовно здати шини (до 10 одиниць на день для індивідуальних клієнтів). Логістичні компанії об’їжджають ці пункти і відвозять шини процесорам, які їх в подальшому переробляють. Компанія-процесор платить цим логістичним компаніям за об’єм зібраних та відвезених шин.

Як відбувається контроль за кількістю зібраних шин? Платформа, розроблена компанією ELEKS,  передбачає зручний формат електронних накладних, які є основною для всіх подальших звітів для усіх учасників процесу. Шини зважують, фотографують на кожному з етапів та заносять дані у систему. Також була розроблена мобільна аплікація, куди зручно одразу завантажити фото. Для уникнення махінацій, у системі інтегровано AI, який аналізує фото, порівнює з попередніми, аналізує геотеги фото.

Дана платформа повністю формує звіти, де в одній транзакції може бути до 10 учасників, а також білінг, інвойси та дані для аудитів.

Велику роль у прозорості усього процесу відіграє те, що галузь постійно перевіряється шляхом аудитів, звіти з доказовою базою є обов’язковими для усіх учасників процесу, а за невиконання вимог накладаються штрафи.

Що відбулось з впровадженням РВВ?

Замість не дуже ефективної роботи монополіста, сформувався новий ринок та механізми контролю.

Замість однієї компанії утворився десяток, що стимулює гравців ринку бути більш ефективними у конкурентному середовищі. І відповідно, при наявній конкуренції, ціна 2020-2023 за переробку шин залишалась незмінною. Також почали з’являтись різні варіанти ціноутворення, які встановлюються контрактними домовленостями між продюсером і виробником.

Компанія, про яку йде мова, в тому числі завдяки розробленій платформі, стала лідером ринку. Річний об’єм збору шин складає 84 000 тон, 85% з яких йде на повторну переробку. Інші 15% - спалюється чи вивозяться на полігони. Партнерська еко-система компанії складається з 100 посередників-логістів та 50 партнерів-клієнтів (виробники шин, дилери, автосалони).

Виклики

Провінція Онтаріо на центральному сході Канади має площу 1 076 395 км2 з населенням понад 12 мільйонів осіб. З точки зору логістики це 30-40 годин з одного кінця в інший. Цей факт породив явище недобросовісної конкуренції – дешевше і простіше зібрати потрібний об’єм шин поблизу великих міст і одразу відвезти не переробку, ніж збирати їх по всій провінції.

У даному випадку регулятором виступила влада, запровадивши норму, при якій найбільший гравець на ринку має зобов’язання збирати у віддалених районах.

Що далі?

Розширена відповідальність виробника продовжує запроваджуватись у багатьох країнах, як дієвий механізм на шляху до циркулярної економіки та боротьби з постійно зростаючим об’ємом відходів. Це відкриває нові ринки для PRO компаній, які можуть мультиплікувати свій досвід та ІТ-рішення. На даний момент у компанії перспективними розглядають ринки США та Японії

Окрім ринків переробки та утилізації автомобільних шин, такі ж моделі працюють і для інших продуктів, які підлягають вторинній переробці та утилізації, зокрема, електроніки, рідин, батарейок.

Безумовно, модель розширеної відповідальності виробника потребує законодавчої бази, механізмів впровадження та контролю та відповідальності від усіх гравців. Проте, як показує досвід PRO компанії, про яку йде мова, це не лише питання збереження довкілля, але й бізнес, який має гарні перспективи розвитку та масштабування.

[1] PRO – Personal Responsibility Organization (Організація особистої відповідальності) – комерційна компанія, яка є агентом виробника та надає виробнику послуги з утилізації та переробки використаної продукції